Я не буду грустить, когда праздника шум,
И не буду стоять у окна,
Не хочу по волнам своей памяти плыть,
Верю я , что я не одна.
Не одна, - говорит мне снежинка в руке,
Не одна, шепчет солнечный блик,
Не одна, - шелестит ветерок,- Не одна,
И не стой, не грусти у окна.
Не одна,- говорит мне гитара моя,
Не одна, - сипит саксофон.
Почему ты решила, что ты одна?
Мы с тобой и всегда подпоем.
Мы споем много песен о Божьей любви,
Той любви, что тебя хранит.
Не грусти , не печалься, ты не одна,
Мы с тобой, - саксофон сипит.
Я смотрю на мир с точки зренья небес,
Что важнее, а что суета.
Не могу я попробовать все на вес,
Все начать с нулевого листа.
Все, что было, то было, зачем вспоминать?!
Дальше нужно идти, вперед.
И былое не будет меня огорчать,
От любви все во мне оживет.
Верю я, мое счастье найдет меня,
Постучится однажды в дверь.
Мое счастье, я все же дожлусь тебя,
Пусть когда - то,пусть не теперь.
Ничего, что порой подступает грусть,
Иногда и всплакнуть - не грех.
Пусть слеза, пусть дожди... ничего, пусть,
Все равно я счастливее всех.
Я вздохну глубоко и сотру слезу,
Я опять стою у окна,
Но теперь я верю, что счастье найду,
Верю, знаю, что я не одна.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Помоги мне готовиться к встрече - Valentina Prokofjeva « Не всякий, говорящий Мне: "Господи! Господи!", войдет в Царство Небесное, но исполняющий волю Отца Моего Небесного.»
(Матф.7:21)
« И не войдет в него ничто нечистое и никто преданный мерзости и лжи, а только те, которые написаны у Агнца в книге жизни.»
(Откр.21:27)
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
